Неволя України
Мої мрії тихенько згорають, Вони пил тих останніх надій! А за спи́ною крила... Вмирають. Ти радій поки можеш, радій! Ланцюгами заплутані долі, З їх очей лються сльози Землі... В них немає ні правди, ні волі, Тільки люди головою в петлі! З нас здирають останню відважність, Хтось веде нас в пустелю, на смерть! А навколо лиш гроші...Продажність, Ми живем, знов збігаючи геть! Ми не любим свою Батьківщину, Не кохаєм людей за добро... "Самотік" лиш руйнує країну, За яку проливали ми кров! Так загасим вогонь і ті спалахи, За останню надію в душі! І ці мрії, і мертвих крил запахи, Нам замінять кривавих дощів... Наші мрії тихенько згорають, Вони пил тих останніх надій! А за спи́ною крила... Вмирають. Якщо можеш, ти тільки радій...
2019-01-26 12:10:33
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Макс Фолс
Геніально!
Відповісти
2019-01-27 09:30:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15524
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4891