Цю любов
Кузаня
Там в душі десь розквітає Космос зір І рай планет, Що із попелу складає Знов закоханий скелет... Тільки цнота Вас цікавить? Я бажаю знать, що... Ні! Та невже Ваш лише ваблять Зовсім не очей Вогні? Та невже у цьому світі Почуття схожі на... Сніг? Випадуть собі й розтануть. На землі залишив слід. А в мені від того болю, Вже не вистачить і слів... А в мені все... Холодами? Між кістками пробіжить. Та не бійтеся, З роками, Зможу там квітки зростить... Тільки от що ска́жу... Милий, Я не дам Вам цю любов! Краще хай самітня буду, Поки мій час не прийшов... Та невже Вас лише ваблять Зовсім не очей Вогні? Що ж, Вертайтеся, Юначе... Просто обійнять в біді.
2020-02-04 13:57:18
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вікторія Тодавчич
Гарний вірш ❤
Відповісти
2020-02-04 13:57:30
1
Кузаня
@Вікторія Тодавчич , дякую. Яка ж Ви швидка, однак)
Відповісти
2020-02-04 13:58:50
1
Вікторія Тодавчич
@Кузаня яка є 😁🤷‍♀
Відповісти
2020-02-04 13:59:03
1
Інші вірші поета
Він Ти - колір (стереотип) Своя правда Вогник
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3377
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508