Ідеалізовані крихти...
Всі ідеалізовані образи розсипаються раптом крихтами. Зламані лежать окуляри із яскраво-рожевими лінзами. Ти тицьнув мені в очі докази, що не існує насправді кохання. Ти розвіяв усі п'янкі чари, що навіяло привороту закляття. Ти довів — не існує любові, ти довів, що збрехали в книжках. Ти убив будь-яку віру, залишив мою душу в синцях. І нехай мене дні кольорові ще відвідують часом у снах, Та я краще помру, ніж повірю у любов, що бринить на вустах.
2024-03-12 23:41:54
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8963