Мені важко жити для себе...

Liv

Мені важко жити для себе, Я потребую сенсу життя. Я хочу бачити мотивацію в тебе, Та це дорога в небуття. Мені важко жити для себе, Я б для кого завгодно жила. Відчувати б, що мене є потреба, Відчувати б, що я ждана та мила. Мені важко жити для себе, Така особливість і кара моя. І жила б я навіть для неба, Після слів, ти жадана, моя. Мені важко жити для себе, Та як бачиш і для неба змогла. Я лишилась жива після тебе, Не красива, пошарпана й зла.

2023-03-15 18:37:10

Інші вірші поета

Океанічний бриз. Цей час Папір Ми двоє просто перехожі...

Інші поети

Mary marko

@mary_45m

GannMorgana

@GannMorgana

ikram tahr

@ikram_tahr

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8456

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11476