Ідеал краси
Liv
Ми втрачаємо душі. Ми губимо оте Своє. Щось особливе ми бездумно душим, Вбиваємо своє Живе. Коли та Сірість перейшла у Моду? Коли почали гнатись за Пустим? У відповідності до "трендів", Ми губимо свій власний "стиль". Ми перетворюємося в маси, Нас неможливо більше відрізнити. Тепер ми поділяємось на "класи", Хто більше зміг Себе "убити". Спотворюємо все Прекрасне, В пріоритеті тільки Тіло, А як же те, що було Власне? Те, що відірвали й так боліло... Ми стаємо Папірцями, Із однієї "фабрики цукерок". З заледенілими серцями, Вдаємо іншим, що все "ок". А вони ж такі як ми! В них теж розтрощені кістки! Ми всі герої однієї "драми", Що назву має: "Ідеал краси".
2024-05-24 22:26:56
4
0
Інші вірші поета
Вчися мене кохати Не знаю... Він викрав її із пекла. Я забагато думаю...
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
water IredGkPT7.8
@red_waterGKpT_78
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4701
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1308