Тихо піти
Liv
Слів на серці так багато, та немає чого сказати. Найпростіше це мовчки піти. Немає сенсу ті думки в одну купу збирати. Найпростіше по течії пливти. Нема розуміння і пояснення теж не знайти. Заплющ очі і відійди. Під ногами лиш ілюзій серця і хребти. Не шукай у снігу чиїсь сліди. Найкращими друзями стануть вільні коти. Бо вони бачили зовсім інші світи. У думках захист, у мріях є сховок від самоти. Найпростіше це тихо піти.
2023-12-19 20:46:20
3
0
Інші вірші поета
Il tuo cuore si fermò. (Укр.) Любити також треба вміти Швидкоплинність Il cuore si fermò.
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3237
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12027