Крок за кроком...
Liv
Крок за кроком, Ти все далі і далі. Вже за порогом, Слідів твоїх не стало. Ми ходимо колом, Ми губимось в часі. Ми ненароком, Розчиняємось в масі. Окинувши оком, Ми не впізнали. Куди там, Ми й не намагались. Божевільним стуком, Відкликалося серце. Страшенна мука, Не розуміти все це. Та пришвидшеним кроком, Ми все далі і далі. Шкода, що бігом, Ми не від того втікали.
2023-01-10 22:12:35
6
0
Інші вірші поета
Він зламає їхні життя... Щось непристойне Очі, що в колір океану Мені важко жити для себе...
Інші поети
Mila Kaminska
@kammille
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3225
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225