Троянда.
(18+)
Найпрекрасніша жінка — немовби троянда: Прекрасна на вигляд, але вся в "колючках". Вона не підпустить до себе близько занадто, Торкнешся — поплатишся, ще й скаже: "слабак". Не думай, що легко буде із трояндою, Де легко — насправді — нічого нема. Невдовзі ти сам нарічеш її хвойдою, Й кричатимеш всім: "Вона не варта й гроша!" Та, раптом, знов обдарує тим поглядом, Що зневагою запалює, зносить твій дах. Заманливим цокотом високих підборів, В чоловічих селиться навік головах. Ти не став вийнятком, ти знов немов схиблений, Кричиш: "Ні, не хвойда, Вона варта життя!" Її ласкаво жінки називають відьмою, Чоловіки ж вважають, що вона — свята! Насправді ж Троянда є доволі простою, Лиш розбита й поламана у неї душа...
2024-03-11 10:10:12
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3192
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632