Троянда.
Liv
(18+)
Найпрекрасніша жінка — немовби троянда: Прекрасна на вигляд, але вся в "колючках". Вона не підпустить до себе близько занадто, Торкнешся — поплатишся, ще й скаже: "слабак". Не думай, що легко буде із трояндою, Де легко — насправді — нічого нема. Невдовзі ти сам нарічеш її хвойдою, Й кричатимеш всім: "Вона не варта й гроша!" Та, раптом, знов обдарує тим поглядом, Що зневагою запалює, зносить твій дах. Заманливим цокотом високих підборів, В чоловічих селиться навік головах. Ти не став вийнятком, ти знов немов схиблений, Кричиш: "Ні, не хвойда, Вона варта життя!" Її ласкаво жінки називають відьмою, Чоловіки ж вважають, що вона — свята! Насправді ж Троянда є доволі простою, Лиш розбита й поламана у неї душа...
2024-03-11 10:10:12
3
0
Інші вірші поета
Він зламає їхні життя... Свідком нам стало небо Здається, що рядки не мають сенсу... Захворіла...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1160
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1747