Іграшки у шафі
Однокласників в неділю запросила Ната, Друзі з радістю прийшли, думали пограти В УНО, шашки, доміно, потім глянути кіно, На скейтборді покататись, та у хованки погратись. Інга ляльку принесла, пластилін – Марина, Пазли - Яна та Агата, олівці - Ірина. Кілька спінерів принесли Юра та Андрійко, Лего та футбол настільний - Орест та Матвійко. Однокласників Наталя чаєм пригостила, Потім у свою кімнату грати запросила. Каже Ната: «Що ж друзяки, варт почати грати, А давай-но, Яно, пазли - будем їх складати». Склали дружно діти пазли, Ната зразу радить: «Помалюймо олівцями, нам це не завадить». Іра олівці відкрила, стали малювати, Ната попросила Інгу з лялькою пограти. З лялькою погрались Ната, просить у Марини Зайців кілька наліпити з її пластиліну. Потім діти пластиліном трохи поліпили, Та у шашки й доміно грати захотіли. Тут ідею подали Яна та Агата: «Ната, ігри діставай, час уже їх грати! Ти ж сама нас запросила грати в УНО, доміно, В шахи, шахмати, лото, потім – глянути кіно. На скейтборді покататись, та у хованки погратись». «Ні, не зможемо ми грати, - відповіла Ната,- Бо усіх моїх забав немає в кімнаті. Краще в хованки чи в лови зараз ми пограймо, Чи веселу та цікаву казку почитаймо». «Граймо в хованки веселі, - каже друзям Ната. Ви ховайтесь десь в кімнаті, - я буду шукати». За диваном заховались Орест та Агата, Інші хлопці притаїлись за стільцем строкатим. Іра, Яна та Марина під столом сховались, Інга заховалась в шафу й дуже здивувалась! Бо лежали в темній шафі іграшки Наталки: І скейтборд, і доміно, УНО і скакалка. Шахи, шашки та лото, ляльки, самокати! «Що примулило подругу ігри заховати? Як могла сховати ігри, як могла збрехати? Терміново варто друзям шафу показати». Відчинила двері шафи, друзям показала. Вийшли друзі із кімнати, й Наті не сказали. Однокласників ще довго дівчинка шукала Під столом, стільцем, диваном, потім ще й гукала! Не знайшла Наталка друзів, де вони поділись? Але глянула на шафу - зразу зрозуміла! Друзі тихо розійшлись, залишили Нату, Бо від друзів не красиво іграшки ховати. 2.07.2021
2021-07-07 07:20:14
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Світлана Іщук
@Лео Лея Дякую. Я багато пишу, але щось не наважувалась десь їх опублікувати.
Відповісти
2021-07-07 09:11:16
1
Лео Лея
@Світлана Іщук Тоді вітаю Вас із почином🤗
Відповісти
2021-07-07 09:47:22
1
Світлана Іщук
@Лео Лея Дякую
Відповісти
2021-12-06 16:06:25
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2363
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1720