Горобина

Рая Лебідь

Цвіте, цвіте рясний Який ти далекий! Світе, світе, Хороший прекрасний, Який ти великий! А я знайду Тую горобину, Що я зерня посадила, Знайду – прихилюся: Ой, ти горобино, Цвітом рясна; А чи я дівчина Та не красна? Чи умію жити? Вмію ж я любити… Що ж ти, горобино, Хмарами полину Обплелася? Чи ж тобі розквітнуть Весна не далася? Чи ж ти, висока До сонця дістала? Що ж ти, горобино, Похилилась стала? Ой я – горобина, Та я висока З сонцем розмовляла. Од вітру линяла; Як весна прийшла: Цвітом зацвіла. А прийшли полини Гіркі - обступили… Горобина рясна, Горобина красна, Чи я не прекрасна - Жінка України, Землі чорнобривих? Ой, чи сині очі, А чи довгі коси Щастя то приносять? А чи чорні землі, Чи калини зерня - Щастя України Той землі полину? Візьму тії коси Розпущу по вітру, Візьму тії очі - Сльози тії витру. Стане горобина Рясно розквітати, Стане горобина Ягоди кидати. Земля України Горобини ягоди Рясно розсівати. Стане земля України Отії полини вижинати, Не дасть їм зростати. Віють вітри Мої коси, Сушить сонце Мої сльози. Ростить земля України Рясні горобини, Червоні калини,- З серця, Що за Україну В'яло та і гине. Цвіте, цвіте рясний, Який ти прекрасний! Світе, світе, Хороший прекрасний Який ти широкий

2019-01-25 10:54:09

2

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1541

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2204