ХХХ

Ledi_Alina03

Не знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє,— Мені ні мну, ні покою Казка стара не дає. Повітря свіжіє — смеркає, Привільний Рейн затих; Вечірній промінь грає Ген на шпилях гірських Незначна красуня на кручі Сидить у самоті. Упали на шати блискучі Коси її золоті. Із золота гребінь має, І косу розчісує ним, І дикої пісні співає, Не співаної ніким. В човні рибалку в цю пору Приймає нестерпний біль, Він дивиться тільки у гору — Не бачить ні скель, ні хвиль. Зникають в потоці бурхливі І човен, в хлопець з очей, І все це своїм співом Зробила Лорелей Генріх Гейне

2018-11-04 15:38:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ася Громова

Мені також подобаються поезії Гейне ...

Відповісти

2018-11-06 14:28:18

Ledi_Alina03

@Ася Громова рада знати

Відповісти

2018-11-06 14:58:53

Інші вірші поета

Будь моїм ангелом...якому несудилося кохати! Лайф Пісня: Ангелам нельзя любить на українській

Інші поети

NOVATOR

@petruha1307

Анна Грищенко

@ANNA19_

Keyci

@Keyci0987

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11405

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1566