Дракончикам бажаю
(18+)
Дракон чекає і мене, Та най він здохне чи помре, Все кодло їхніх тварей - Одного я чекаю. Пробач, Господь, і пробач, Мамо, Бажаю дітям їхнім жить так само, Як побажали тії тварі мені на пенсії пожить, Зустріти старість в чужім краї І усамітнено дожить. _______ Ти права, Аманда, - кожен життя своє пише, як книгу... Надихнула на написання вірша Аманда Лайт #ОЛД https://www.surgebook.com/heavenly_light своїм віршем "Чарівна мандрівка" https://www.surgebook.com/heavenly_light/poem/charivna-mandrivka #топхалтура Вірш написаний для марафону від шановного Самурая https://www.surgebook.com/last_samurai https://www.surgebook.com/last_samurai/blog/3coh2yk
2021-03-23 01:57:56
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Ого!
Відповісти
2021-03-23 04:14:45
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
шановна Аманда, настроение-сволочь ...бури магнитные, дождь на сегодня тоже передавали...да и хейтеры в гости в ЛС пожаловали(((накопилась кучка слёз - негде вылить их всерьёз...а дракончик знает за что их проклинаю. Ты не причём. Так Самурай, Олег Шаула...и я за ними в реальность вернулась)) Твої дракончикам милі... Не переймайся, Амандо
Відповісти
2021-03-23 04:59:49
2
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
)))Так-так-так...,- сказав кулемет))/анекдот старий)
Відповісти
2021-03-24 05:41:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2165
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1755