Сто тисяч Герців
(18+)
Мені так хочеться до мами, Поглянуть З нею на сади, На зелень гір, гаїв, діброви І без журби ніч провести Удвох; Із Богом наодинці Лампадку тихо розпалить. Єднаймо душі Вогонь у серці Коханням вічної весни. О, Боже, подарую неньці Усе, що в грудях ще кричить Любов'ю до людей В сто тисяч герців До мами рідної, землі!
2021-04-13 15:48:42
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
дякую за доброту, розуміння і увагу. ☀️
Відповісти
2021-04-13 16:21:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1934
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4659