Сто тисяч Герців
(18+)
Мені так хочеться до мами, Поглянуть З нею на сади, На зелень гір, гаїв, діброви І без журби ніч провести Удвох; Із Богом наодинці Лампадку тихо розпалить. Єднаймо душі Вогонь у серці Коханням вічної весни. О, Боже, подарую неньці Усе, що в грудях ще кричить Любов'ю до людей В сто тисяч герців До мами рідної, землі!
2021-04-13 15:48:42
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
дякую за доброту, розуміння і увагу. ☀️
Відповісти
2021-04-13 16:21:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2978
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4999