В день матері
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
(18+)
Серце завмирає Я пишу ріднесенькій Милій мамі... "Все добре. Сонце світить Чогось не дуже гріє, Чогось тремтить сльоза, Чи пісня, як гроза, Десь розриває груди: Як було колись, Вже, серденько, не буде... П'ю горе, наче ліки... З тобою я навіки!" І чорне сонце Рветься ввись... Не буде світла як колись.. Я розмалюю в Рай Дугу! Я зачарую світ! Райдугу в Рай Чернечую дугу! Схаменулась! Усміхнулась! Мамо, я Райдуга! Та серце завмирає Я пишу ріднесенькій Милій мамі...
2020-05-10 23:47:05
22
0
Інші вірші поета
Ліхтар і квітка Тані Інтернет Жар Сонця
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4935
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539