Тобілевичі - старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польского походження, представники якого стали корифеями українського театру.
Коріння роду Тобілевичів (Тубєлевичів або Тубілевичів) сягає 14 століття та пов'язане з Великим Князівством Литовським. Існує думка, що походження прізвища Тобілевич (за давніми паперами - Тубєлевич або Тубілевич) пов'язане зі словом «тубілець» - «корінний мешканець певної землі, місцевості, території (на відміну від прийшлого населення)». Фамільним гніздом цього роду є колишнє село Тубєлевичі (Тубілевичі) Лідського повіту Віленського воєводства Великого Князівства Литовського (зараз — околиця села Кульпи Лідського району Гродненської області Республіки Білорусі).
Рід Тобілевичів (Тубєлевичів або Тубілевичів) належав до гербового шляхетства та використовував старовинний польський герб «Трживдар» (або ж «Тривдар»), опис якого міститься у праці дослідника Олександра Лакієра «Российская геральдика». Назву цього прапора геральдисти пояснюють тим, що у цьому гербі будь-яка фігура показана по три рази.
Тобілевичі – корифеї українського театру
• Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
• Микола Садовський (Микола Карпович Тобілевич)
• Панас Саксаганський (Панас Карпович Тобілевич)
• Марія Садовська-Барілотті (Марія Карпівна Тобілевич)
Тобілевичі грали у Єлисаветградському зимовому театрі (нині Кіровоградський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького).
Український письменник Олесь Гончар свого часу особисто назвав цей славетний рід Тобілевичів «женьшеневим кущем українського народу».
У родини Тобілевичів панувала душевна теплота і поетичність. Особливо шанували Шевченкове слово і народну пісню. У довгі осінні вечори жінки та дівчата за роботою співали, розповідали цікаві бувальщини.