Брат

Лєна

А пам'ятаєш, як малі були? Як грались разом і дражнились... Сварились часом і мирились. А пам'ятаєш, як не спали по пів ночі... Про щось там гомоніли, доки не злипались очі. А мишей великих пам'ятаєш? Отих, що уночі людей лякають?:)) І юність наша теж була цікава... Ділились ми думками... Перші кохання і розчарування... Ти все про все мені розповідав І знав усе про мене... Поради ти мені давав. Минає швидко час, дорослими ми стали. У кожного із нас своє життя настало. Та родичатись ми не перестали... І часто зустрічались, спілкувались. Тепер далеко ти... як жаль... Між нами кілометри. Та не в тім печаль... Бо різні вже у нас думки. Багато чого розумію і бачу теж багато я Та не тримаю я образ і зла. МІЙ БРАТИКУ, тебе люблю. Для тебе щастя хочеться тому. Здається в тебе все гаразд, Та згадуй дещо час від час... І слово тверде май своє, Не зрадь собі- це головне. PS: якщо попала в саму душу, то так і хтіла я, якщо ні, то все тоді дарма. В будь-якому випадку ти не сердись, бо то не я писала, а душа моя.😘

2021-07-29 15:15:00

Інші вірші поета

Зниклий зв'язок Не відкрита скриня Нотатки Хіба ми думали...

Інші поети

Товариш Торька

@v_serze

Лео Лея

@lesya_yurp

Stefany Johana

@stefany_johana07

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5726

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16776