Брат
А пам'ятаєш, як малі були? Як грались разом і дражнились... Сварились часом і мирились. А пам'ятаєш, як не спали по пів ночі... Про щось там гомоніли, доки не злипались очі. А мишей великих пам'ятаєш? Отих, що уночі людей лякають?:)) І юність наша теж була цікава... Ділились ми думками... Перші кохання і розчарування... Ти все про все мені розповідав І знав усе про мене... Поради ти мені давав. Минає швидко час, дорослими ми стали. У кожного із нас своє життя настало. Та родичатись ми не перестали... І часто зустрічались, спілкувались. Тепер далеко ти... як жаль... Між нами кілометри. Та не в тім печаль... Бо різні вже у нас думки. Багато чого розумію і бачу теж багато я Та не тримаю я образ і зла. МІЙ БРАТИКУ, тебе люблю. Для тебе щастя хочеться тому. Здається в тебе все гаразд, Та згадуй дещо час від час... І слово тверде май своє, Не зрадь собі- це головне. PS: якщо попала в саму душу, то так і хтіла я, якщо ні, то все тоді дарма. В будь-якому випадку ти не сердись, бо то не я писала, а душа моя.😘
2021-07-29 15:15:00
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10783
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5143