Брат
Лєна
А пам'ятаєш, як малі були? Як грались разом і дражнились... Сварились часом і мирились. А пам'ятаєш, як не спали по пів ночі... Про щось там гомоніли, доки не злипались очі. А мишей великих пам'ятаєш? Отих, що уночі людей лякають?:)) І юність наша теж була цікава... Ділились ми думками... Перші кохання і розчарування... Ти все про все мені розповідав І знав усе про мене... Поради ти мені давав. Минає швидко час, дорослими ми стали. У кожного із нас своє життя настало. Та родичатись ми не перестали... І часто зустрічались, спілкувались. Тепер далеко ти... як жаль... Між нами кілометри. Та не в тім печаль... Бо різні вже у нас думки. Багато чого розумію і бачу теж багато я Та не тримаю я образ і зла. МІЙ БРАТИКУ, тебе люблю. Для тебе щастя хочеться тому. Здається в тебе все гаразд, Та згадуй дещо час від час... І слово тверде май своє, Не зрадь собі- це головне. PS: якщо попала в саму душу, то так і хтіла я, якщо ні, то все тоді дарма. В будь-якому випадку ти не сердись, бо то не я писала, а душа моя.😘
2021-07-29 15:15:00
6
0
Інші вірші поета
Коли? ВІЙНА А МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ Дякую
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1927
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4925