Прадавній митець
Літературна Фортеця
Ти вмієш читати прадавні стінописи, Розгадуєш їх втрачені слова... Ти знаєшся на шумерських клинописах, Та чи знайома тобі музика жива? Чи зрозумієш ти слова без мови? В них – страх, і радість, і безмежність... Чи почуєш ти німе це слово, Що лише в очах моїх звучить? Обране слово: Стінопис - графіті Завдання другого дня виконала @sandrine_ukrainian
2023-08-30 06:07:43
4
0
Інші вірші поета
Клавіши фортепіано Ляльковий кіоск Світанок ...
Інші поети
a n n a
@vintagewine
Olim
@_Olim_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5054
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2921