Я набирав повітря у легені
я набирав повітря у легені а видихав слова а потім ноти стомлено лягли мені на груди здушили тіло і я хотів устати але не зміг бо під вагою твоїх вуст не встояв я брав ножі і вирізав твої недбалі силуети але тепер від них у мене рани на руках і кров стікається по пальцям фарбуючи твої і ноги і вуста і тіло все завмерло хоча і ти кричала ножі заграли танго на паркеті мені ще два штрихи до образу твого додати і ти будеш моя у музиці пісень у тиші серед ґвалту до образу твого один лиш рух до неба я сягну рукою і наостанок наберу повітря в груди й заспіваю що ти моя ти небо ти моя земля
2020-09-17 16:08:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9515