Я набирав повітря у легені

Любомир Крупка

я набирав повітря у легені а видихав слова а потім ноти стомлено лягли мені на груди здушили тіло і я хотів устати але не зміг бо під вагою твоїх вуст не встояв я брав ножі і вирізав твої недбалі силуети але тепер від них у мене рани на руках і кров стікається по пальцям фарбуючи твої і ноги і вуста і тіло все завмерло хоча і ти кричала ножі заграли танго на паркеті мені ще два штрихи до образу твого додати і ти будеш моя у музиці пісень у тиші серед ґвалту до образу твого один лиш рух до неба я сягну рукою і наостанок наберу повітря в груди й заспіваю що ти моя ти небо ти моя земля

2020-09-17 16:08:55

Інші вірші поета

Жити Коли виходиш з дому Червоні стіни Дихай

Інші поети

Kora Rex

@korarex

Black Hole

@Black_Hole

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5606

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1680