Я набирав повітря у легені
Любомир Крупка
я набирав повітря у легені а видихав слова а потім ноти стомлено лягли мені на груди здушили тіло і я хотів устати але не зміг бо під вагою твоїх вуст не встояв я брав ножі і вирізав твої недбалі силуети але тепер від них у мене рани на руках і кров стікається по пальцям фарбуючи твої і ноги і вуста і тіло все завмерло хоча і ти кричала ножі заграли танго на паркеті мені ще два штрихи до образу твого додати і ти будеш моя у музиці пісень у тиші серед ґвалту до образу твого один лиш рух до неба я сягну рукою і наостанок наберу повітря в груди й заспіваю що ти моя ти небо ти моя земля
2020-09-17 16:08:55
3
0
Інші вірші поета
Дихай Червоні стіни Гітара Невловимі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4552
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16465