А закохатися в тебе знову
Любомир Крупка
а закохатись в тебе знову - це як відкрити новий континент давно забутий, але не втрачений а закохатись в тебе знов - як вистріл в груди але лівіше щоб напевне а закохатись в тебе - наче пізнати нову релігію яку пізнаєш лише ти відчувати як ти роздягаєшся, бачити як на твоєму тілі проростають квіти, яким ти розчісуєш пелюстки, а я поливаю їх своїм спокоєм те що вмію, те чого навчила ти і навіть дивитися на ці нескінченні дороги не так і складно, коли на них відбивається твоя тінь і навіть буденні чаювання перетворюються на цілу церемонію, коли поруч зі мною ти і навіть коли плачеш очі залишаються сухими такими які звик бачити їх я я залишусь ще на годину вимкну твій телефон, щоб не ділити тебе ні з ким я залишусь ще на мить буду мовчати тобі в обличчя я залишусь я піду не знаю мабуть тоді коли закохаюсь це ж так просто особливо зараз особливо в тебе
2020-09-12 10:06:41
1
0
Інші вірші поета
Гітара Закінчуй речення і став крапку Тобі не солодко Червоні стіни
Інші поети
Наталія
@di_di_badabum
Lanna Kamerone
@lannakamerone
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1791
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5027