Залишся тут

Любомир Крупка

залишся тут залишся і нічого більше вдихай повітря і лети і ніжність перетворюй в хвилі і світ хай буде твій легкий окутаний світанком тихим і я десь поруч буду ходити за тобою назирці шукатиму ті квіти що губив коли ішов від тебе і повертався я назад бо вже немає спокою і лиш з тобою я живу і лиш тобі дарую літо щоб ти змогла зі мною бути і лагідно торкатись хвиль і згладити ті гострі шпилі які все тіло моє вкрили залишили рубці і шрами і все болить і все пече а як торкнешся заживає тіла зійшлися в океани і стало світла нам на двох ти світанкова і прозора на двох ми небо розділили на двох одна душа на двох цей світ лежиш на хвилях відчуваєш спокій мій подих мого серця стук і хочеться нестерпно жити ловити посмішку з твого лиця набрати спокою у моря а з неба пригорщу зірок розсипати тобі під ноги лягти на ніжні руки і заснути під шепіт лісу і під гомін гір

2020-09-16 11:16:09

Інші вірші поета

Закінчуй речення і став крапку Я набирав повітря у легені Колія А закохатися в тебе знову

Інші поети

Vitalisa

@Vitalisa

Anntuanetta

@Anntuanetta

Visha

@cuckoo_brunette

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2211

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16382