...
Як хочу жити я в спокої І миру бачити на землі Перебувати в теплому колі сім'ї Бути в далекій від війни оселі. Як хочу бачити я радісні обличчя І спокій у людських серцях Та дощ печалі сильно полився. Пройшлася кров по венах. Завмерло все, здалося дивним, Несправжнім, тихим повністю сірим. І смерть блукала серед людей Забираючи серце із грудей. Війна тривала і пекла Ковтала кожен кілометр Допоки кров'ю покрилась земля Рука не втратила пістолет. І скільки смертей оплакували люди, Втрачаючи розум, через розлуки. Зламалися крила, гублячи сили, Всі м'язи напружено нили. Небо сіре замовкло серед тиші Обличчя здійнялися вгору Покинули землю вбивці, прислухаючись до голосінь хору. І все заснуло вічним сном , зустрілося із смутком. Та все закінчитись встигло І зло із міста зникло.
2024-01-01 19:01:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12487
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3754