Спокій серед буревію
Всі думають, що вони праві Здіймають галас через дрібниці. І боляче стає мені Не добре у своїм єстві... Загинули бажання, мрії Спалах світла покинув комірчину Згадую теплі літні дні Шукаю неземну місцину. І хто б, що не казав тобі Байдуже відносить до цього Коли слова бувають неприємні і гіркі. Вони уб'ють слабкого. А ти і я, ми будемо стійкі! Мовчатимемо, коли нас ганьбити будуть Кривдники подумають, що ми німі Та з часом голод вони втамуюють.
2024-01-02 17:03:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4592
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12182