Спокій серед буревію
Всі думають, що вони праві Здіймають галас через дрібниці. І боляче стає мені Не добре у своїм єстві... Загинули бажання, мрії Спалах світла покинув комірчину Згадую теплі літні дні Шукаю неземну місцину. І хто б, що не казав тобі Байдуже відносить до цього Коли слова бувають неприємні і гіркі. Вони уб'ють слабкого. А ти і я, ми будемо стійкі! Мовчатимемо, коли нас ганьбити будуть Кривдники подумають, що ми німі Та з часом голод вони втамуюють.
2024-01-02 17:03:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8971
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12965