Країна емоцій
Різні емоції,різні наші почуття. Їх зневажає доля твоя Тихо пливуть думки чужі. Застигло обличчя у журбі Твій механізм розчиняється в воді.. Ти мусиш плисти,поки не застигли ті дні.. Коли були веселі ми, тримаючись за руки При сонячному сяйві любові, ковтали ми пігулки. Існує країна повсякденних емоцій.. До неї плисти годинами до ночі.. Пропливаючи крізь затори і порохи.. Ми витрачаємо сили потрохи Дивлячись на людські серця Коли бачимо незліченні повороти, Що тримає велика рука. Деякі людські душі смутні.. Вони не знають свого буття.. У них є велике передчуття.. Країна ця невидима, вона може тільки в снах з'явитися, обом одиноким серцям приснитися. Твої сльози важать більше ніж небесний пил, вони відновлять силу крил. Немовля заколишуть люблячі люди. Тепло подарують щирії,і доброзичливі.. А ти одна така яка ні та не інша.. Ти вмієш кохати..а там всі лиш по закону.. Пухким теплом тебе загорну І будемо разом блукати Неначе в лісі ельфи Скарби чарівні шукати Колискову місяць буде співати. Людей все більше потраплятиме в цей світ... Разом будемо їх стрічати, при собі тримаючи магніт. Дякую, що допомогла написати цей вірш @Rousi_Rey
2023-12-23 16:08:15
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роузі Рей
Немає за що)🥰Ти чудово пишеш
Відповісти
2023-12-23 16:09:23
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2238
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2126