Dreams
Погасла остання зоря, Зникла мрія моя, Потонула в синіх небесах, Пробувала в чужих майстернях. Через барви кольорів, Шепотіння слів Шукала я картину Зазирнувши в непроглядну шпарину Я відшукала книгу. І знову забриніла музика, Почувся звук клавіш піаніста, Торкнулася рука старого папірця Заворушилася серед сторінок мрія моя. Погасли вогні в кімнаті, Втратили красу свічники сріблясті, Спинилася рука, торкнулась олівця, Намалювала обличчя Чисті риси, посмішка на вустах Спокій в сірих очах. Дівча дивилося на мене крізь століття Чи може марилось мені, Чи це робота олівця? Чи нові мрії створені приємні? І знову засвітилася зоря в темному небі Всі мої мандрівки стерті. Моє бажання жити в тиші Бути з кожним в мирі. Мені потрібно відновити сили, Щоб позбутись вічної зими. Я хочу тішитись довколишньому світу Щоб запалити свою свічку.
2023-12-22 21:54:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658