Dreams
Погасла остання зоря, Зникла мрія моя, Потонула в синіх небесах, Пробувала в чужих майстернях. Через барви кольорів, Шепотіння слів Шукала я картину Зазирнувши в непроглядну шпарину Я відшукала книгу. І знову забриніла музика, Почувся звук клавіш піаніста, Торкнулася рука старого папірця Заворушилася серед сторінок мрія моя. Погасли вогні в кімнаті, Втратили красу свічники сріблясті, Спинилася рука, торкнулась олівця, Намалювала обличчя Чисті риси, посмішка на вустах Спокій в сірих очах. Дівча дивилося на мене крізь століття Чи може марилось мені, Чи це робота олівця? Чи нові мрії створені приємні? І знову засвітилася зоря в темному небі Всі мої мандрівки стерті. Моє бажання жити в тиші Бути з кожним в мирі. Мені потрібно відновити сили, Щоб позбутись вічної зими. Я хочу тішитись довколишньому світу Щоб запалити свою свічку.
2023-12-22 21:54:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1626
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1462