egy kis folt a ruhádon
csillagnapsi
arra gondolok hogy vajon ha téged ennyire gyönyörű és veszélyes dologról neveztelek el akkor a következő szerelmemet (ha már lesz nekem olyan) hogyan fogom hívni? egy csillagról nevezem el talán vagy a szeméről esetleg kitalálok egy szót? vajon valaki valaha fog úgy szeretni annyira erősen annyira marón mint én őt? vajon valaha fogok én valakit úgy viszontszeretni ahogy kéne? vajon valaha képes leszek még szeretni nem belesüllyedni ebbe? mondd ha éreztél könnyű szerelmet milyen? engem elnyel ahogy az esti köd jó ha benned fulladhatok meg?
2019-08-04 06:19:10
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
MyYurachka
Aww, ezt annyira imádom! Gyönyörű 💕
Відповісти
2019-08-04 08:48:22
1
csillagnapsi
@MyYurachka awww, köszönöm *-* nagyon örülök neki!
Відповісти
2019-08-04 10:00:25
1
MyYurachka
@csillagnapsi ugyan. én is. *-*
Відповісти
2019-08-04 10:01:13
1
Інші вірші поета
felejthető. segíts. IV. jó(?)
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2001
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1769