Éphémère
Elle avait des cheveux couleur miel, De merveilleux iris caramel, Une simple veste camel, Et une petite silhouette frêle. Ce jour-là elle jouait, Dans le parc d'à côté. Aux éclats elle riait, Et son sourire rayonnait. Elle dansait, Laissant son habit virevolter, Comme un oiseau léger, L'enveloppant d'une lueur dorée. Puis la magie se rompit, Elle glissa sur les feuilles jaunies, Et c'était comme si sa force s'était enfuie. Son sourire s'est fané, Ses cernes se sont creusées, Son fisage s'est fermé, Son regard s'est figé. La réalité l'a rattrapée, De son étreinte glacée. Et le bonheur s'est évadé, Éphémère.
2020-11-08 11:49:47
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Alhéna
@ Pomme Merci beaucoup !
Відповісти
2020-11-08 11:53:43
Подобається
Alhéna
mercii
Відповісти
2020-11-08 15:45:29
Подобається
m.
✨✨
Відповісти
2020-11-11 10:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504