Цвинтар добра
Хонна
Ніч. Темрява. Ніде ні звуку Заходиш і простягаєш в невідоме руку Ти хочеш знати більше Адже не віриш в світову багнюку Торкаєшся вологого хладного каменя Проводиш рукою по літерах: «Цвинтар добра», - там написано: «З минулого й до майбутнього дня» Руки тремтять, з очей полились сльози Знайшов місцину попри всі погрози Не вистачить ніякої прози Щоб записати всі метаморфози Можливо і сонце скоро підійметься. Може, і стане довкола світло. Але тут, на цьому цвинтарі, Завжди буде туманно і тихо. Що ж особливого такого У цьому цвинтарі добра? Та все насправді просто Це є єдине місце де відчуєш ти, хоч крапельку тепла Вірш написан у співавторстві з https://www.tiktok.com/@soulspn?_t=8fluGYwd3Be&_r=1
2023-09-17 19:15:59
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Не було би так сумно, якщо б правдою не було... Мені сподобався вірш. Якраз до мого настрою зараз. Як ти гадаєш, чому зараз добро не цінується? Чому його за слабкість вважають...?
Відповісти
2023-09-18 15:40:47
Подобається
Інші вірші поета
Ляльковий Кіоск Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини) Твій світ Вестерн
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4862
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1735