Цвинтар добра
Ніч. Темрява. Ніде ні звуку
Заходиш і простягаєш в невідоме руку
Ти хочеш знати більше
Адже не віриш в світову багнюку
Торкаєшся вологого хладного каменя
Проводиш рукою по літерах:
«Цвинтар добра», - там написано:
«З минулого й до майбутнього дня»
Руки тремтять, з очей полились сльози
Знайшов місцину попри всі погрози
Не вистачить ніякої прози
Щоб записати всі метаморфози
Можливо і сонце скоро підійметься.
Може, і стане довкола світло.
Але тут, на цьому цвинтарі,
Завжди буде туманно і тихо.
Що ж особливого такого
У цьому цвинтарі добра?
Та все насправді просто
Це є єдине місце де відчуєш ти, хоч крапельку тепла
Вірш написан у співавторстві з
https://www.tiktok.com/@soulspn?_t=8fluGYwd3Be&_r=1
2023-09-17 19:15:59
4
1