Цвинтар добра
Хонна
Ніч. Темрява. Ніде ні звуку Заходиш і простягаєш в невідоме руку Ти хочеш знати більше Адже не віриш в світову багнюку Торкаєшся вологого хладного каменя Проводиш рукою по літерах: «Цвинтар добра», - там написано: «З минулого й до майбутнього дня» Руки тремтять, з очей полились сльози Знайшов місцину попри всі погрози Не вистачить ніякої прози Щоб записати всі метаморфози Можливо і сонце скоро підійметься. Може, і стане довкола світло. Але тут, на цьому цвинтарі, Завжди буде туманно і тихо. Що ж особливого такого У цьому цвинтарі добра? Та все насправді просто Це є єдине місце де відчуєш ти, хоч крапельку тепла Вірш написан у співавторстві з https://www.tiktok.com/@soulspn?_t=8fluGYwd3Be&_r=1
2023-09-17 19:15:59
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Не було би так сумно, якщо б правдою не було... Мені сподобався вірш. Якраз до мого настрою зараз. Як ти гадаєш, чому зараз добро не цінується? Чому його за слабкість вважають...?
Відповісти
2023-09-18 15:40:47
Подобається
Інші вірші поета
**** Ляльковий Кіоск Кінець? Νίκη, παύσον (Ніка, припини)
Інші поети
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Leia Melova
@Leia_Melova
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5021
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4793