Двадцять четвертий
Хонна
Через два місяця двадцять четвертий. Через два місяця вже новий рік. Ось, я уходжу в нього без тебе. Назавжди залишишся ти в голові моїй - тут. Всі ті чудові, приємні моменти. Закінчились на початку літа цього. Все, більше не існує тебе і мене. Залишився я, і тільки я перейду в двадцять четвертий. Цей рік унесе все, і гарні й погани спогади. Цей рік був останній для мене. Коли я кохав... Коли я так сильно кохав одну тільки тебе. Кому цей вірш присвячується, знають ті, кому я розповідав, а всім іншим знати й неважливо)
2023-10-31 15:15:50
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Хонна
@Lexa T Kuro дякую тобі, Лекса, за такі слова💚
Відповісти
2023-11-03 20:54:17
1
Lexa T Kuro
@Хонна Я від душі, ти знаєш!🙏🤗
Відповісти
2023-11-03 21:06:29
1
Хонна
@Lexa T Kuro а як же) звісно знаю🙃
Відповісти
2023-11-03 21:06:50
Подобається
Інші вірші поета
Отруєне кохання ... Ἀφροδίτη (Афродита) Перо vs Диктофон
Інші поети
Young Writer
@ZaraMehar
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972