**
Хонна
Я шукав сто літ, а може двісті років.. А може навіть все життя Скільки мені? Ну десь під триста І весь свій час шукаю я, Шукаю справжнє те кохання, Про яке говорять книги та літописи минулих літ І я шукав ту саму, незабутню Про котру б думав потім кожну мить І шукав я дівчину красуню, Шукав я мудру, як Афіну. Шукав красиву, мов Венера. Шукав я дівчину таку, Щоб потім стала для мене дружиною Такою ж гарною, жіночою, як Гера.. Кого ж знайшов я після стількох сотен літ? Знайшов я Котика (так зву її кохая) Вона говорить мов: "Жахлива я" А мені то що, сміюсь собі і обожаю, Вона мудра, красива, гарна, саме Та. Хоч зараз нам життя.. ставить перешкоди І нам так важко, ми далеко, Не зустрінемось аж поки ще війна.. Але ми разом, не тілом, хоч душею І я кохаю, і Вона...
2023-03-20 06:10:14
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
дякую Вам) ніколи не думав що поезія це моє.. писав чисто для себе. А зараз просто вирішив поділитись з іншими, своїми емоціями, своїми відчуттями.. своєю душею)
Відповісти
2023-03-25 08:26:12
Подобається
Інші вірші поета
Пробіжка Νίκη, παύσον (Ніка, припини) Час Клавіши фортепіано
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Jasper Zabini
@Jasper28
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2721
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3307