**
Хонна
Я шукав сто літ, а може двісті років.. А може навіть все життя Скільки мені? Ну десь під триста І весь свій час шукаю я, Шукаю справжнє те кохання, Про яке говорять книги та літописи минулих літ І я шукав ту саму, незабутню Про котру б думав потім кожну мить І шукав я дівчину красуню, Шукав я мудру, як Афіну. Шукав красиву, мов Венера. Шукав я дівчину таку, Щоб потім стала для мене дружиною Такою ж гарною, жіночою, як Гера.. Кого ж знайшов я після стількох сотен літ? Знайшов я Котика (так зву її кохая) Вона говорить мов: "Жахлива я" А мені то що, сміюсь собі і обожаю, Вона мудра, красива, гарна, саме Та. Хоч зараз нам життя.. ставить перешкоди І нам так важко, ми далеко, Не зустрінемось аж поки ще війна.. Але ми разом, не тілом, хоч душею І я кохаю, і Вона...
2023-03-20 06:10:14
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
дякую Вам) ніколи не думав що поезія це моє.. писав чисто для себе. А зараз просто вирішив поділитись з іншими, своїми емоціями, своїми відчуттями.. своєю душею)
Відповісти
2023-03-25 08:26:12
Подобається
Інші вірші поета
Один день Οὐδέν (Nothing) Єв.Геній - найкращій друг Вечір
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3238
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4299