Одноманіття

Хонна

Вечеря, сон, ранок, Чисті зуби Сніданок, школа чи робота, Вечір.. Сон, сніданок, коледж, Чи дит. садочок, Знову вечір, Черговий вечір. Одноманіття, сум, нудьга, Знов робота? Знову вечір? Безсоння, телефон і тік ток стрічка. Ранок, чисті зуби та сніданок. Знов яєшня? Знову кава? Садочок/школа/коледж/офіс... Таке життя, його змінити можна. Але потрібні деяки зусилля. Потрібне не просте бажання, А тільки праця, над собою, Велика праця.

2023-11-12 20:10:19

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Lexa T Kuro

Описав наче білку в колесі), або день сурка). Все у нашій владі змінити) Можна навіть до школи йти різними шляхами, і все це вже буде по-новому😉 Якщо буде час і бажання спробуй подивитися фільм "Мирний воїн", він мені свого часу відкрив оці на багато речей🙂

Відповісти

2023-12-05 09:03:11

1

Хонна

@Lexa T Kuro якщо путь до школи, це не увімкнути комп'ютер, та зайти у зум)) а так да, ти права, все можна змінити, на те і є останній стовпчик вірша))

Відповісти

2023-12-05 09:04:31

1

Lexa T Kuro

@Хонна Можна потім вимкнути комп'ютер, піднятися і піти погуляти з песиком). Та побачити щось нове) Постерегати за птахами, деревами, людьми) Бо завжди щось відчувається, просто треба це вміти бачити, та цінувати😉

Відповісти

2023-12-05 09:15:06

1

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2431

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4046