Одноманіття
Хонна
Вечеря, сон, ранок, Чисті зуби Сніданок, школа чи робота, Вечір.. Сон, сніданок, коледж, Чи дит. садочок, Знову вечір, Черговий вечір. Одноманіття, сум, нудьга, Знов робота? Знову вечір? Безсоння, телефон і тік ток стрічка. Ранок, чисті зуби та сніданок. Знов яєшня? Знову кава? Садочок/школа/коледж/офіс... Таке життя, його змінити можна. Але потрібні деяки зусилля. Потрібне не просте бажання, А тільки праця, над собою, Велика праця.
2023-11-12 20:10:19
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Описав наче білку в колесі), або день сурка). Все у нашій владі змінити) Можна навіть до школи йти різними шляхами, і все це вже буде по-новому😉 Якщо буде час і бажання спробуй подивитися фільм "Мирний воїн", він мені свого часу відкрив оці на багато речей🙂
Відповісти
2023-12-05 09:03:11
1
Хонна
@Lexa T Kuro якщо путь до школи, це не увімкнути комп'ютер, та зайти у зум)) а так да, ти права, все можна змінити, на те і є останній стовпчик вірша))
Відповісти
2023-12-05 09:04:31
1
Lexa T Kuro
@Хонна Можна потім вимкнути комп'ютер, піднятися і піти погуляти з песиком). Та побачити щось нове) Постерегати за птахами, деревами, людьми) Бо завжди щось відчувається, просто треба це вміти бачити, та цінувати😉
Відповісти
2023-12-05 09:15:06
1
Інші вірші поета
Лицар в сучасному світі Що зі мною? Острів самотньої душі Час
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1897