****
Хонна
Прийшов додому я, Вже вечоріло. Мене чекала дівчина моя, Скуйовджена й сумна. Спитав її я, Що вже трапилось, Котику моя? Вона мовчала, І соромно дивилась мені в очі. Тоді я був уж дуже втомлений, Тому і не звернув уваги. Наступний день Зустрів я вже самотній, Я був один в своєму домі. Я був один у цьому світі сам. Мені зрадила, Найближча для мене людина. Мене зрадила, Котику моя.. Вона обрала Запасний свій варіант. Вона обрала. І був для неї я тепер - Ніким... І не могла вона мені зізнатись, Що не відчувала вже нічого. І не могла вона мені сказати Прощавай. Ну що ж, життя продовжується, Жити буду. Питання тільки як? І нафіга.. І вже не хочу бачити її Ніколи я.
2023-07-06 14:40:48
3
0
Інші вірші поета
Ἄνιβις (Анубіс) Двадцять четвертий Οὐδέν (Nothing) Незмінне життя
Інші поети
Olya Shmagailo
@Olya_Shmagailo
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14137
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661