تحرر

Mais Hadid

كم تمنينا لو خلقنا طيور نحلق بأي وقت كيفما نشاء وأينما نريد نبتعد عن كل شيء يحزننا وندع الهموم تتلاشى عند التحليق في السماء منذ كنت صغيرة وإلى اليوم عندما أرى طير أهمس الكثير الكثير المدفون داخل. قلبي ثم أحرره من القيود أقول له اذهب وافعل ما تريد يكفي أن آراك تفعل ما يحلو لك ف هذا يعوض عن شيء بسيط في داخلي حلق إلى السماء السابعة حلق إلى اللانهاية واكرم علينا بزقزقة منك تلك الزقزقة افهم منها كل شيء أتدري أيها الطير عندما أبادلك الحديث وتشاركني بزقزقة خير من ألف حديث مع البشر يكفي شعور الراحة والطمأنينة التي تمنحني اياها أيها الطير ألا يكفينا آلام وتجريح وأني استحلفك بالله أن تحمل هذه الرسالة إلى السماء وما بعدها سماء يكفي أريد أن تخرج الروح إلى بارئها اعلم بأن من الممكن ألا ارتاح في الأخرة لكن صدقني بأن كل ما أريده هو الاختفاء استئمنك واستحلفتك بالله لا تنسى ذلك استودعتك لدى الله هيا يا عزيزي حلق ولا تنسى اتفاقنا #ميس💔🕊

2018-09-01 10:19:25

2

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Mais Hadid

@Sho8765Sho نتمنى حسن الخاتمة على أي حال

Відповісти

2018-09-03 07:42:31

Подобається

Mais Hadid

@نـُونِه بالطبع لديه جروح لكن على الأقل نستطيع ان نسرح بخيالنا من وجهة نظر انسان

Відповісти

2018-09-03 07:43:37

1

نـُونِه

@Mais Hadid مريحٍ نوعاً ما لنا نحنُ البشر رؤيه طير يطير عالياً ، هذا الجواب الصحيح😁

Відповісти

2018-09-03 07:56:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1972

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11414