تحرر

Mais Hadid

كم تمنينا لو خلقنا طيور نحلق بأي وقت كيفما نشاء وأينما نريد نبتعد عن كل شيء يحزننا وندع الهموم تتلاشى عند التحليق في السماء منذ كنت صغيرة وإلى اليوم عندما أرى طير أهمس الكثير الكثير المدفون داخل. قلبي ثم أحرره من القيود أقول له اذهب وافعل ما تريد يكفي أن آراك تفعل ما يحلو لك ف هذا يعوض عن شيء بسيط في داخلي حلق إلى السماء السابعة حلق إلى اللانهاية واكرم علينا بزقزقة منك تلك الزقزقة افهم منها كل شيء أتدري أيها الطير عندما أبادلك الحديث وتشاركني بزقزقة خير من ألف حديث مع البشر يكفي شعور الراحة والطمأنينة التي تمنحني اياها أيها الطير ألا يكفينا آلام وتجريح وأني استحلفك بالله أن تحمل هذه الرسالة إلى السماء وما بعدها سماء يكفي أريد أن تخرج الروح إلى بارئها اعلم بأن من الممكن ألا ارتاح في الأخرة لكن صدقني بأن كل ما أريده هو الاختفاء استئمنك واستحلفتك بالله لا تنسى ذلك استودعتك لدى الله هيا يا عزيزي حلق ولا تنسى اتفاقنا #ميس💔🕊

2018-09-01 10:19:25

2

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Mais Hadid

@Sho8765Sho نتمنى حسن الخاتمة على أي حال

Відповісти

2018-09-03 07:42:31

Подобається

Mais Hadid

@نـُونِه بالطبع لديه جروح لكن على الأقل نستطيع ان نسرح بخيالنا من وجهة نظر انسان

Відповісти

2018-09-03 07:43:37

1

نـُونِه

@Mais Hadid مريحٍ نوعاً ما لنا نحنُ البشر رؤيه طير يطير عالياً ، هذا الجواب الصحيح😁

Відповісти

2018-09-03 07:56:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2003

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2318