الخيبة

Mais Hadid

كنت اظن بأنك ستبقي معي ولي وملكي كنت انام وانا على موعد أن أراك بحلمي عندما كنت اشعر بالقلق كنت اتخيلك بجانبي تمسك يدي وتقول انا معك لا تقلقي ربما بالغت مرة في حلمي واعتبرتك رَجُلي اعتبرتك ملجأي وكنت على اتم الاستعداد أن اتخلى عن كل شيء لأكون معك حتى تخليت من أجلك عن حلمي عندما أشعر بالخوف كنت أهرب إلى ملجأي وهو انت اعتقد بأني اخطأت عندما وضعتك بهذه المنزلة في حياتي صنعت منك من اللا شيء شيء تخيلتك كما يقولون العرب بأنك فارس أحلامي يأتي على الخيل الأصيل لكنك لم يكن معدنك أصيل مثل ذاك الخيل كنت تعمل على تدميري دون أن أشعر بذلك دون أن أشك ولو للحظة بأنك تعمل على ذلك كنت ألقبك بملاكي لكنك لم تكن سوى شيطان تلبس القناع على هيئة ملاك لا أريد أن أقول لك بأن ما حصل لي وأن ما أنا عليه اليوم هو ذنبك لا كان ذنبي أنا بأني وثقت بك ثقة عمياء كان ذنبي بأني كنت كالكفيفة تماماً لا ترى محاولاتك وأنت تحطمني كنت أرى الحياة من خلال صوتك يالا سخرية الأمر أشعر الآن بأني بلا قيمة اهنئك بأنك نجحت بأن تمحو الابتسامة من وجهي اهنئك بأنك جعلتني أكثر ثقة وتوكيد بأنه لا يجب علي أن أثق بجنس آدم من بعد اليوم أهنئك على الكثير والكثير اهنئك

2018-08-21 10:56:50

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Sho8765Sho

يجب ان لاتثقي بأي كان فالناس تغدر وتخون وان لاتعتمدي من احد او من فارس احلامك كما تسمية اعتمدي على نفسك فقط وثقي بنفسك ولاتمحي ابتسامتك بسبب الناس

Відповісти

2018-09-01 12:06:28

1

Mais Hadid

@Sho8765Sho أوافقك الرأي انا اعتمد على نفسي ولا اتكأ على احد أحب ان اكون مستقلة اكون نفسي بنفسي

Відповісти

2018-09-03 07:45:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1185

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12434