الخيبة

Mais Hadid

كنت اظن بأنك ستبقي معي ولي وملكي كنت انام وانا على موعد أن أراك بحلمي عندما كنت اشعر بالقلق كنت اتخيلك بجانبي تمسك يدي وتقول انا معك لا تقلقي ربما بالغت مرة في حلمي واعتبرتك رَجُلي اعتبرتك ملجأي وكنت على اتم الاستعداد أن اتخلى عن كل شيء لأكون معك حتى تخليت من أجلك عن حلمي عندما أشعر بالخوف كنت أهرب إلى ملجأي وهو انت اعتقد بأني اخطأت عندما وضعتك بهذه المنزلة في حياتي صنعت منك من اللا شيء شيء تخيلتك كما يقولون العرب بأنك فارس أحلامي يأتي على الخيل الأصيل لكنك لم يكن معدنك أصيل مثل ذاك الخيل كنت تعمل على تدميري دون أن أشعر بذلك دون أن أشك ولو للحظة بأنك تعمل على ذلك كنت ألقبك بملاكي لكنك لم تكن سوى شيطان تلبس القناع على هيئة ملاك لا أريد أن أقول لك بأن ما حصل لي وأن ما أنا عليه اليوم هو ذنبك لا كان ذنبي أنا بأني وثقت بك ثقة عمياء كان ذنبي بأني كنت كالكفيفة تماماً لا ترى محاولاتك وأنت تحطمني كنت أرى الحياة من خلال صوتك يالا سخرية الأمر أشعر الآن بأني بلا قيمة اهنئك بأنك نجحت بأن تمحو الابتسامة من وجهي اهنئك بأنك جعلتني أكثر ثقة وتوكيد بأنه لا يجب علي أن أثق بجنس آدم من بعد اليوم أهنئك على الكثير والكثير اهنئك

2018-08-21 10:56:50

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Sho8765Sho

يجب ان لاتثقي بأي كان فالناس تغدر وتخون وان لاتعتمدي من احد او من فارس احلامك كما تسمية اعتمدي على نفسك فقط وثقي بنفسك ولاتمحي ابتسامتك بسبب الناس

Відповісти

2018-09-01 12:06:28

1

Mais Hadid

@Sho8765Sho أوافقك الرأي انا اعتمد على نفسي ولا اتكأ على احد أحب ان اكون مستقلة اكون نفسي بنفسي

Відповісти

2018-09-03 07:45:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7484

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

851