Дихання

Man Vi

Чому я дихаю? Чому не дихають будівлі? Світ несправедливий Їхні подихи замінили б міський шум Суцільними хвилями залізобетону Розбита бруківка нагадала б двірнику про листок, Що зумисне гниє біля неї. Дорога б шкварчала Від злості машин А люди б мовчали Ходили й стояли Тримали б ліхтар І вивіску кав'ярні Цупили б світло у інших людей Та світ є світ Тому тут так тихо.

2019-06-06 22:52:25

Інші вірші поета

Вірш під грозою Світло Прибій Інтерв'ю

Інші поети

arion _4

@hranutel

Товариш Торька

@v_serze

His Queen

@his_queen0926

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5171

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5671