Тече річка, тече швидко

Man Vi

Тече річка, тече швидко, Лине десь у далечінь За схід сонця, о, лебідко, Полетіли-но за ним. В хмарах білих, серед сині, Заспіваєш солов’єм. Пісня до грудей полине, Спалить їх дотла живцем. Біжить річка, плине бистра, Голос трепетно зліта. У волоссі біла айстра, У сапфірах тих іскра. Дивлюсь я на твоє личко, Мило блище. І Дарма Я тебе тримаю міцно: Ти давно вже не сама. Ллються стрічки, мов те небо Джерелом, немов кришталь. Не покличу на імення: Ти - щаслива, тож не жаль. Полум’я горить щоднини, Струмінь без шляху. Облиш! Ех... якщо річки єдині, Треба їх зімкнути лиш.

2018-11-07 23:22:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Man Vi

@Субстанція Ночі дякую) 😊 як бачите, я редагую)

Відповісти

2018-11-08 14:33:31

Наталья Кропивницкая

Гарно. Українська мова завжди мелодійна)

Відповісти

2018-11-20 19:42:01

Man Vi

@Наталья Кропивницкая дякую)

Відповісти

2018-11-20 19:42:24

Інші вірші поета

Різнобожжя і чашка Останні секунди Іти своїм шляхом Затихла

Інші поети

Orchid 99

@Orchid99

Nika_Antonni

@Nika_Antonni

TVOY 50/50

@fidelium_semper

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16514

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2594