Спинись на каміні
Спинись на каміні Тони в говорінні Спокійному, наче сам вітер Що тихо лоскоче Всю шию й шепоче: "Куди ти ідеш, неспокою сину?" Він буде питати, Неначе та мати, Котка співатиме ледве Упасти захочеш, Ховатись досхочу У тіні дощенту померклій. А темна підніме Повіки камінні І гляне у хаосу сенси Твойого серця "Чому швидко б'ється?", — Спитає і впаде на плечі. Ти будеш кричати У темряву кляту Палатиме тиша довкола; У полум'я жару Знайдеш лишень правду, Ти дихай, коли буде змога.
2020-09-01 21:34:31
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4800
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4522