Спинись на каміні
Спинись на каміні Тони в говорінні Спокійному, наче сам вітер Що тихо лоскоче Всю шию й шепоче: "Куди ти ідеш, неспокою сину?" Він буде питати, Неначе та мати, Котка співатиме ледве Упасти захочеш, Ховатись досхочу У тіні дощенту померклій. А темна підніме Повіки камінні І гляне у хаосу сенси Твойого серця "Чому швидко б'ється?", — Спитає і впаде на плечі. Ти будеш кричати У темряву кляту Палатиме тиша довкола; У полум'я жару Знайдеш лишень правду, Ти дихай, коли буде змога.
2020-09-01 21:34:31
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4696