Спинись на каміні
Спинись на каміні Тони в говорінні Спокійному, наче сам вітер Що тихо лоскоче Всю шию й шепоче: "Куди ти ідеш, неспокою сину?" Він буде питати, Неначе та мати, Котка співатиме ледве Упасти захочеш, Ховатись досхочу У тіні дощенту померклій. А темна підніме Повіки камінні І гляне у хаосу сенси Твойого серця "Чому швидко б'ється?", — Спитає і впаде на плечі. Ти будеш кричати У темряву кляту Палатиме тиша довкола; У полум'я жару Знайдеш лишень правду, Ти дихай, коли буде змога.
2020-09-01 21:34:31
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3239
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5110