Тут
Ти кликала мене, Мов янгол у пітьмі. І крилечка малі Шепочуть, наче дні. Забули, хто ми є, Гадали у піснях, Який же наший шлях, І мапи на губах Лишали, ми палали У полум'ї емоцій, І було нам не досить Ми тут неначе гості Думок своїх сласних. Хотіли воювати, Довести все до страти, Вдягнути разом лаври, Побути в самоті. Забутися у мріях, Втонути вщент у вірі, Що наший цілий світ. Співати лиш про дні, Коли будемо разом, Прийде все як із часом, Коли засяє ранок... Прокляття як впаде Із крил твоїх блаженно, Ти здіймеш їх до неба, І більшого не треба. Й на кожне твоє "Де?" Кричатиму: "Ось тут Будемо ми, і чуть Про все, що є навкруг. А поки спи, кохана Нехай надія марна, Але це не омана, Що я з тобою. Тут"
2019-01-26 01:16:40
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13185
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2019