Іти своїм шляхом
Вони кажуть іти своїм шляхом Не боятися вітру що виїдає очі Це літній вітер з такими ж людьми Що розігруючи партію в дурня Вже підготували твої погони Вони висять пошарпані на балконі Ти лиш дотягнися Їх липкий віск стікає кров'ю З кожною каплею тихенько шепоче Іди іди Іди І д и З кожною каплею народжується сутність стежок Ти лиш дотягнися
2020-06-19 17:44:26
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
нічого, прочитаєш вп'яте, знайдеш щось для себе :) Я інколи сам не розумію, що точно хочу донести, тому... шукай, що знайдеш :)
Відповісти
2020-06-19 18:46:10
Подобається
Man Vi
головну думку в більшости своїй описують перших два рядки. Далі переходимо до деталей виразу "іти своїм шляхом", які відносно замасковані у грі слів та образів. Можу спробувати описати ті образи, якщо хочеш
Відповісти
2020-06-19 23:05:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4850
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5698