Іти своїм шляхом
Man Vi
Вони кажуть іти своїм шляхом Не боятися вітру що виїдає очі Це літній вітер з такими ж людьми Що розігруючи партію в дурня Вже підготували твої погони Вони висять пошарпані на балконі Ти лиш дотягнися Їх липкий віск стікає кров'ю З кожною каплею тихенько шепоче Іди іди Іди І д и З кожною каплею народжується сутність стежок Ти лиш дотягнися
2020-06-19 17:44:26
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
нічого, прочитаєш вп'яте, знайдеш щось для себе :) Я інколи сам не розумію, що точно хочу донести, тому... шукай, що знайдеш :)
Відповісти
2020-06-19 18:46:10
Подобається
Man Vi
головну думку в більшости своїй описують перших два рядки. Далі переходимо до деталей виразу "іти своїм шляхом", які відносно замасковані у грі слів та образів. Можу спробувати описати ті образи, якщо хочеш
Відповісти
2020-06-19 23:05:44
Подобається
Інші вірші поета
Радіти у сні Затихла #мої_демони Сіроманія
Інші поети
Atoshotake
@Atoshotake
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1814
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489