A R E N A

Man Vi

Закрийся вбивчо-темною вуаллю, Обличчя не показуй ні собі, Ні тому, з ким останній твій двобій, Інакше душу ззовні я підпалю. Не бігай поглядом крихким повсюди І не шукай свого рятівника, Коли його побачу здалека, Змішаю кров і меч зі своїм брудом. Втекти могла ти завжди і без сліз, Але тепер, коли здалася вповні, По вінця трунком келих свій наповни, Неначе він — твій справжній чоловік. Або! Або ковтни лиш каплю й викинь! Нехай поллється кожному під ноги, Розкриє сутність кожному дороги, І враз з тобою у тумані зникне.

2019-04-20 18:43:51

Інші вірші поета

Не рвіться ви, життя нитки Торкнись Обіймати троянду Птаха

Інші поети

TEJA

@TEJA

Edelweiss

@Edelweiss

Mrs Monica L

@MrsMonica

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1357

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2279