A R E N A
Закрийся вбивчо-темною вуаллю,
Обличчя не показуй ні собі,
Ні тому, з ким останній твій двобій,
Інакше душу ззовні я підпалю.
Не бігай поглядом крихким повсюди
І не шукай свого рятівника,
Коли його побачу здалека,
Змішаю кров і меч зі своїм брудом.
Втекти могла ти завжди і без сліз,
Але тепер, коли здалася вповні,
По вінця трунком келих свій наповни,
Неначе він — твій справжній чоловік.
Або! Або ковтни лиш каплю й викинь!
Нехай поллється кожному під ноги,
Розкриє сутність кожному дороги,
І враз з тобою у тумані зникне.
2019-04-20 18:43:51
5
0