Вицвітають вірші
Man Vi
Вицвітають вірші, У листах із осіннього листя На краще чи гірше Не знаю Та вони вицвітають Вони вицвітають Не словами, а мовою Як голос бринів на тім листі росою Як камінь водою повільно кололо Розкололо навпіл І ще багато шматків Камінь живе тисячу років Плавиться Гине під тиском Напишу на шматках, що лишилися, вірші На осінньому листі Вони хоч живі, та тендітніші, Як люди тихо вмирають Вицвітаючи 16.11.2022 (18:02)
2022-11-16 20:50:13
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав❤️ Це гарно й життєво. Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-17 17:58:37
1
Man Vi
@Сандра Мей власне життєво :( Дякую за відгук :)
Відповісти
2022-11-17 22:30:45
1
Інші вірші поета
Відлуння міста To Kill Розправити крила Останні секунди
Інші поети
anna_vi
@anna_vi
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13269
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2371