Лист. Свічка. Серце
Man Vi
Пишу листа. Той віск дрібної свічки Все тихо капає – й пожовк папір; Не знає, грає, мріє теє личко, Я дивлюсь: зна його ж-бо звуки лір! Чи ні? Чи так? Чарує ту годину, Коли погано було, все пекло… Я наче і не хочу, все до тебе лину, Боюся, щоби серце не вдало! Щоб не заграло полум’ям блаженним На тому місці, де тепер вода! Боюсь його, боюся дуже й вельми, Немов то цілить темная стріла… Куди летить, куди ж вона уп’ється, Чи відвернути погляд, чи дарма?.. І вже не заспокоїтися серцю, Яке болить - або й того нема… Утратив я його, згубив. Посіяв! Десь проросли незнанії стежки. Хтозна, куди іти - але я вірю, Що з кимсь воно назавжди. Навіки!
2018-09-30 08:06:44
6
0
Інші вірші поета
Каменепад Не рвіться ви, життя нитки Run Інтерв'ю
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2335
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13216