Лист. Свічка. Серце

Man Vi

Пишу листа. Той віск дрібної свічки Все тихо капає – й пожовк папір; Не знає, грає, мріє теє личко, Я дивлюсь: зна його ж-бо звуки лір! Чи ні? Чи так? Чарує ту годину, Коли погано було, все пекло… Я наче і не хочу, все до тебе лину, Боюся, щоби серце не вдало! Щоб не заграло полум’ям блаженним На тому місці, де тепер вода! Боюсь його, боюся дуже й вельми, Немов то цілить темная стріла… Куди летить, куди ж вона уп’ється, Чи відвернути погляд, чи дарма?.. І вже не заспокоїтися серцю, Яке болить - або й того нема… Утратив я його, згубив. Посіяв! Десь проросли незнанії стежки. Хтозна, куди іти - але я вірю, Що з кимсь воно назавжди. Навіки!

2018-09-30 08:06:44

Інші вірші поета

N E Z A B U D K A Символ пустоти Інтерв'ю Реальність

Інші поети

леся маркiв

@lesia_vikram

Arif Babatinca

@arif_babatinca

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9500

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5438