Невдалий вечір
Man Vi
Спускала ти гроші в елітному барі. І віскі пила, немов божі сльози. Підлогу обвили плющами печалі Думок і бажань лебедині морози. Каблучку з камінням продала бармену За ще одну склянку холодного спирту. Воно потекло, морозячи вени, По шиї, по грудях, мов дьогтьове мило. Текло до артерій ворожими краплями, Справляло у мозку велику війну. Від тебе залишились сласні лиш клапті, Котрих захотіли, мов штурми стіну. Не слухала ти ані голосу мого, Ні криків хазяїв: "Зачинено вже!" — І де ти живеш? Лежиш непритомна. До ранку ти будеш моїм протеже.
2019-02-19 23:19:49
4
0
Інші вірші поета
Каменепад Тихий шепіт темних митей Інтерв'ю Комета
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
JENOVA JACKSON CHASE
@PercabethNewt
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5666
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4944