Невдалий вечір
Спускала ти гроші в елітному барі. І віскі пила, немов божі сльози. Підлогу обвили плющами печалі Думок і бажань лебедині морози. Каблучку з камінням продала бармену За ще одну склянку холодного спирту. Воно потекло, морозячи вени, По шиї, по грудях, мов дьогтьове мило. Текло до артерій ворожими краплями, Справляло у мозку велику війну. Від тебе залишились сласні лиш клапті, Котрих захотіли, мов штурми стіну. Не слухала ти ані голосу мого, Ні криків хазяїв: "Зачинено вже!" — І де ти живеш? Лежиш непритомна. До ранку ти будеш моїм протеже.
2019-02-19 23:19:49
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7081
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2636