Інтерв'ю
- Може, хочете Ви щось сказати? - Та ні… - Не соромтеся! - Та ну… - Ну що, готові? - Ні… не знаю! Раптом світло. Інтерв’ю. - Говоріть. - Ем… що?.. - Я пишу… - В сенсі?... - Це також. - Стійте! - Що? - Не вспію! - В сенсі? - Ну отож. Тиша. Звук реклами. - Як Ви? - Добре, як самі? - Сталось може щось - Де двері? - Зліва, Ви куди? - Пі-пі. Запуск. Тиша. Всі в ефірі. - Ну що, продовжимо? - Атож. - Може втомлені, хоч трохи. - В міру. - Питання-випендрьож! - Я готовий! - Думаєте? - Певен. - Отже слухайте. Замовк. - З яких країв, з яких Ви давен? - Може, досить говірок? - Добре, що Ви любите. - Капусту. - П’єте що Ви? - Ель. - Кожен день так!? - Часто-густо. - На смак як? - Вермішель. - Може, хочете додати? - Що іще?.. горілку п’ю. - Та ні, та не про це я. - Так усе – закінчуй інтерв’ю!
2018-09-22 09:07:13
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
White_Fox_
Прекрасное стихотворение!!!!😂!!!😆
Відповісти
2018-09-22 13:56:47
1
Man Vi
@White_Fox_ дякую за оцінку) 😊😊😊 Дуже приємно))) 😉☺
Відповісти
2018-09-22 14:39:25
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2343
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2694