Комета
Коли прилетіла у липні комета, Всі зорі в волоссі твоїм діадемою Розплавили душу, як був біля тебе. Ці крики — солодка, мов губи, сирена. Як дощ обійняв розпашілії плечі, Я заздрив до сказу надмірній сій близькості: Крізь одяг промок, тканин порожнечу, Торкаючись хитро тендітної шкіри. Враз погляд підняла, всміхнулась, ступила Ледь крок цей до мене. Обійму щосили! Зігрію від ночі, від чарів дощу! Душа ж-бо розплавена, досі ще тепла, І шепотом стала криклива сирена: "Допоки тримаєш, тебе не пущу!"
2020-09-01 21:36:49
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2087
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5039