Опіки

Man Vi

Твої дотики лишили опіки; Жевріє вугілля на плечах, у якому я бачу обличчя Миле та ніжне, Білосніжне, Бажане мною, спрага... Торкнися іще! Благаю! Молю! Залиш їх побільше усюди Виведи в мозку руну магічну, Най гріє, коли будеш далеко Най палить, як лежатимеш поруч Знов доторкнешся — най з розуму зводить.

2020-01-31 21:39:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Man Vi

щас підправимо...

Відповісти

2020-02-01 02:04:51

Подобається

Man Vi

а так?)

Відповісти

2020-02-01 02:08:24

Подобається

Man Vi

вірш просто дійсно складно читався)

Відповісти

2020-02-01 10:26:57

Подобається

Інші вірші поета

A R E N A The Myth Remember! Дим

Інші поети

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2649

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

3749