Опіки
Man Vi
Твої дотики лишили опіки; Жевріє вугілля на плечах, у якому я бачу обличчя Миле та ніжне, Білосніжне, Бажане мною, спрага... Торкнися іще! Благаю! Молю! Залиш їх побільше усюди Виведи в мозку руну магічну, Най гріє, коли будеш далеко Най палить, як лежатимеш поруч Знов доторкнешся — най з розуму зводить.
2020-01-31 21:39:35
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Man Vi
щас підправимо...
Відповісти
2020-02-01 02:04:51
Подобається
Man Vi
а так?)
Відповісти
2020-02-01 02:08:24
Подобається
Man Vi
вірш просто дійсно складно читався)
Відповісти
2020-02-01 10:26:57
Подобається
Інші вірші поета
Затихла #мої_демони N E Z A B U D K A Останній дим
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
rocio
@rocio
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2645
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3483