Пам'ять про забуте
Man Vi
Спокійне життя Тримається пальцями за нитку безумства Ріже лезом рефлексій у вікнах трамваїв Веселі обличчя — чи, може, забуті предки? Веселі Забуті, посохлі на сонці Обличчя Кістки Пам'ять і та Хапає пазурями залишки щастя У забутті готова віддати за нього усе Крихти — чи це пожовкла у роті трава? Поживні Зірвані останні пучки Крихти Гнилі до самого єства Останній танець Приносить радість молодому небіжчику Крізь мідяки востаннє пробивається сонце Світло свічки — чи все ж свічки хрестів? Тендітні, пророслі із ґрунту Могильні Свічки Хрести Наше коріння Поховане у сірій сирій, такій рідній землі Ми харчуємось нею, ми виросли з неї, Зі свіжого хліба — чи з п'яти колосків? Смачного Випечених у крові Хліба предків П'яти колосків 23.11.2022 (1:24) 23.11.2022 (10:57)
2022-11-28 22:34:46
2
0
Інші вірші поета
Символ пустоти Різнобожжя і чашка Не рвіться ви, життя нитки Самотності
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Rosa Robins
@Rosarobins
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2600
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4801