Пам'ять про забуте

Man Vi

Спокійне життя Тримається пальцями за нитку безумства Ріже лезом рефлексій у вікнах трамваїв Веселі обличчя — чи, може, забуті предки? Веселі Забуті, посохлі на сонці Обличчя Кістки Пам'ять і та Хапає пазурями залишки щастя У забутті готова віддати за нього усе Крихти — чи це пожовкла у роті трава? Поживні Зірвані останні пучки Крихти Гнилі до самого єства Останній танець Приносить радість молодому небіжчику Крізь мідяки востаннє пробивається сонце Світло свічки — чи все ж свічки хрестів? Тендітні, пророслі із ґрунту Могильні Свічки Хрести Наше коріння Поховане у сірій сирій, такій рідній землі Ми харчуємось нею, ми виросли з неї, Зі свіжого хліба — чи з п'яти колосків? Смачного Випечених у крові Хліба предків П'яти колосків 23.11.2022 (1:24) 23.11.2022 (10:57)

2022-11-28 22:34:46

Інші вірші поета

Відлуння міста Уклін Тихий шепіт темних митей Надряпати б на язиці

Інші поети

Тесса Лавгуд

@caxxap16

зірка

@kazochky

Prosvet

@Prosvet

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

13930

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

4969