Пам'ять про забуте
Спокійне життя Тримається пальцями за нитку безумства Ріже лезом рефлексій у вікнах трамваїв Веселі обличчя — чи, може, забуті предки? Веселі Забуті, посохлі на сонці Обличчя Кістки Пам'ять і та Хапає пазурями залишки щастя У забутті готова віддати за нього усе Крихти — чи це пожовкла у роті трава? Поживні Зірвані останні пучки Крихти Гнилі до самого єства Останній танець Приносить радість молодому небіжчику Крізь мідяки востаннє пробивається сонце Світло свічки — чи все ж свічки хрестів? Тендітні, пророслі із ґрунту Могильні Свічки Хрести Наше коріння Поховане у сірій сирій, такій рідній землі Ми харчуємось нею, ми виросли з неї, Зі свіжого хліба — чи з п'яти колосків? Смачного Випечених у крові Хліба предків П'яти колосків 23.11.2022 (1:24) 23.11.2022 (10:57)
2022-11-28 22:34:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370