Altanka
Альтанка порожня, лиш тихе повітря Хапає повно́ту несказаних слів Забуті всі лиха, депресії вістря Сягають свідомості чистих голів. Прощання мине, та й забуде цвісти Грибками з брудних розвеселених п'ят. А далі усе! Майбуття твого міста Заманює темінь лиш власних кімнат. І нові стежечки. За ними — весілля. За ними — цілунки, обвиті в любов. Дівчата і друзі, клуби й похмілля По венах тектимуть і знову і знов. Порожня альтанка скрипить, мов чужа Потріскана фарба, і древо гниє. Заскигле тихенько трава-ковила Згадає щасливе й твоє, і моє. Покаже моменти, що сповнені сміху. Останнюю краплю розмов і морів. А поки — вирішуй, велике чи лихо, Що друзів в альтанці ти стріти не хтів.
2018-09-01 08:09:07
7
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5767
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2707