Реальність
Man Vi
І сильні падають у прірву. Неначе дикі кажани, Постануть в пісні, де за віру Всі лягли. Як світ за ланцюги тягли, Щоб їсти мав він вдосталь сіна. І чесні інколи брешуть, Встормляють в честь кинджала Зливають кров її до рук. Чорнява, Немов смола, проклята, Посипле попелом до губ. Реальність має свої рамки, Вони прозорі, наче зорі, Вітрам подібні, що у залі. У коморі Розгулялись, наскрізь голі, І ховають все, що мають. Все, що істинне, зітхає.
2019-04-11 21:44:08
7
0
Інші вірші поета
Лиш би тобі спокій Відображення Tomorrow Тобі пора йти
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12397
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4873