Ідея

Man Vi

Ідея, що її хова глибина Виринає нізвідки, мов Кракен У очах лиш вона, скаженна І п'яна Із терпким трояндовим запахом Поглинає вона Чи ти Чи обоє Чи Всесвіт закручує в хорі Зорі піднятих обріїв Незґрабно впускає цунамі Додолу з листками Вина Солодко-приємна її глибина 13.11.2022 (00:07)

2022-11-12 23:11:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандра Мей

👍🔥Класно.

Відповісти

2022-11-17 18:00:05

Інші вірші поета

Altanka It's me Лиш би тобі спокій #мої_демони

Інші поети

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Khokh..

@khloudm99

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4184

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1956