Уклін

Man Vi

Вклонився я тобі, та знав спектакль, У ньому я не маю happy end’у. Завіса – знизу, кінчився ансамбль, А серце моє не зійшло на сцену! Куліси – захист. «Шансів маєш нуль!» - Почуло – та й світ за очі подалось. Ще скільки бід, ще стільки злісних куль Йому, сердешному, вловить зосталось? Ех… Спогади… Вони такі терпкі, Немов вино: ще й ллються так криштально. Сп’янів від них, забувся вже за ціль, Яка вона на форму і прохання. Як жаль? Що жаль? Болить і, ніби, мило. Не зна, від чого, й що із того буде? Але ту мить, як вгледів твоє личко, Напевне, вже ніколи не забуду. Й не сором це писати!? Правда щира! Але вважай, як хоч, - і божевільним. Лише вклонюсь – в очах тих віра, Що є вогонь надії не єдиний. І погляд мов солодкий; смак його Гіркий, на жаль, але і не смертельний. Але спитати дай у нього самого. Можливо, я колись до нього верну?..

2018-10-03 21:27:01

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Man Vi

дякую)))

Відповісти

2018-10-03 21:42:56

Подобається

Інші вірші поета

Біг Страх Run Окрім нас

Інші поети

Diana Zhuk

@diana_zhuk_

Sophie

@DilaraAydin10

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

16315

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9558